Котуш рідний,
Калиново квітне.
І шумить правічно
Тут сосновий бір.
Хай під небом лине
Пісня журавлина.
А село в молитві
Тягнеться до зір!
Сторінки історії
Кожне село, як і людські долі, має свій початок, розквіт, відродження, життя та забуття. Але є серед них і такі, над якими час безсилий. В кожному з них є щось таке, чого немає в інших. Над ним проносились суворі вітри історії, лишаючи в живій пам'яті поколінь скарби про події сивої давнини, про дужі слов'янські племена бажан та дулібів, пізніше волинян, що населяли нашу землю. Цим вітрам не вдалося замести піском небуття сліди далеких часів.
Історія села Котуш починається в XIX столітті, коли вихідці з Хотешова, поставивши 15 хат, утворили тут хутір, у 1960-му в ньому було вже 50 садиб. Згодом Котуш став окремим селом. Його назва утворена, ймовірно, від прізвиська Кот, яке мав один із поселенців.
Котуш - це маленький хутір. Село входить у територію Хотешівської сільської ради. Згадується на початку XIX століття, як поселення вихідців з Хотешова.
У кінці XIX століття в ньому налічується 14 домів і жило 75 осіб, а на початку третього тисячоліття тут вже проживало 317 осіб, 87 сімей. 181 мешканець мав вік старший від працездатного. Дітей віком 1-14 років нараховувалось 43, а тих хто мав 15-17 років -13.
Освіта в селі Катуш здійснювалась в простій сільській хатині. Навчання проводили переважно вчителі польські і російські. Польський вчитель на той час заробляв 200 злотих. Крім високої заробітної плати, вчитель міг щорічно виписати будь-яку літературу на суму місячної зарплати. Вчитель завжди користувався особливою пошаною серед селян, був їх порадником в різних життєвих ситуаціях.
( Записано зі слів Генсьор Марії Лукашівни, 1928р.)
Із 1967 по 1969 р. в школі було 2 вчителі: Горобець Григорій Григорович, родом із Полтавської області, який був завідуючий школою. Йому допомагала здійснювати освіту вчителька початкових класів Клівецька Галина Данилівна, яка на даний час живе в Канаді.
Навчалися в школі не тільки учні початкових класів, а й старші діти до 7 класу, яких навчали багато вчителів. Серед них,з інших міст і сіл України: Плясун Катерина Іванівна, родом із села Осівців, яка проживає в с.Грудки, Камінь -Каширського району.
Серед них місцеві вчителі, нині пенсіонери:
1. Коваль Ганна Іванівна.
2. Коваль Єва Калениківна.
3. Кіпень Галина Василівна.
4. Кіпень (Калюх) Марія Адамівна, родом із села Котуш, проживає в селі Видричі.
5. Павлович Сергій Іванович, нині директор ЗОШ I-II ст. с.Теклине.
6. Понєдєльник Валерій Андрійович, нині вчитель ЗОШ І-ІІ ст. Мельники-Мостище.
7. Бегаль Іван Адамович, Пась Світлана Іванівна, працюють в ЗОШ І-ІІІ ст. с.Добре та інші.
Із 1969 по 1971 р. навчання в школі проводили вчителі Чеберяка Анастасія Антонівна і Чеберяка Семен Онисович. Біля приміщення школи вони добудували кімнату, де і жили, згодом виїхали.
На зміну їм приходять в 1972 році Бегаль Віра Іванівна, родом із села Добре, проживає в Дніпропетровську. Бондар (Лєснік) Катерина Іванівна, родом із с.Черче, нині проживає в м.Камінь-Каширську.
Теперішнє приміщення школи існує з 1977 року, налічує 1 будинок, в ньому 4 кімнати, площа 118 кв.м, загальна площа всіх приміщень 181 кв.м.
Завідуючою школи на той час в цьому приміщенні були Антонюк Ніна Олександрівна, родом із с.Теклінн, нині проживає в м.Камінь-Каширську.
Ще одним із вчителів був Демяник Анатолій Іванович,с.Гута-Камінська, який проживає нині там.
Вчителі міняються один за одним.
Серед них були:
* Осійчук Лідія Іванівна, нині пенсіонерка, проживає в с. Підгір'я, Ратнівського району.
* Новосад Наталія Іванівна, Степанюк Наталія Михайлівна, нині вчителі ЗОШ І-ІІІ ст.с.Хотешів.
Відомі люди села
В селі можна назвати багато людей, які тут народилися, якими можна гордитися.
Серед них:
*Свиридюк Галина Іванівна ( нині покійна) була завідуючою міським будинком матері і дитини в Луцьку.
* Сидорук Степан Іванович, директор будинку школяра в м.Луцьку.
* Генсьор Катерина Іванівна, вчитель в селі Велика Глуша, Любешівського району.
* Калюх Надія Денисівна, сестра -акушерка Камінь -Каширської центральної лікарні.
* Калюх Галина Денисівна, вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. с.Бузаки.
* Коваль Іван Адамович, начальник ДАІ, підполковник в м.Ратно.
* Калюх Адам Іванович, директор Камінь -Каширським заготзерном.
* Демчик Світлана Артемівна, майстер спорту міжнародного класу з бігу, живе нині в Республіці Білорусь.
* Свиридюк Адам Іванович, лікар-терапевт, головний лікар м.Свердловськ.
Звичайно, всіх поважних людей села неможливо перерахувати. Більшість з них працює поряд з нами, часто на не помітних великому гурту посадах, але таких потрібних людям.
Всім їм вклоняємось низько до землі!!!